Дмитро Шастал: Володимир Богданович вимагає від нас брати ініціативу на себе

Інтерв'ю

Олександрієць Дмитро Шастал поспілкувався з кореспондентом Української Прем'єр-Ліги.

Дмитре, без перебільшення, рік, що минає, став визначальним і для Вас, і для Вашої команди: Ви остаточно утвердили себе як футболіста УПЛ, а «Олександрія» переживає чи не найуспішніший період історії.

Буду з приємністю згадувати 2018. Вважаю, для мене він став переломним роком, а команда взагалі чудово провела його: навесні виграли Трофей престижу, а завершили рік на третьому місці в таблиці. Сподіваюся, 2019 буде ще успішніший.

Сьогодні, озираючись назад, не виникає лячне відчуття, що все могло обернутись інакше – значно гірше? Спочатку, виступаючи в «Колосі», Ви отримали травму, що ледь не перекреслила кар’єру, а пізніше, вже в «Олександрії», довго не могли пробитися в основу.

Для себе я зрозумів, що успіх залежить не тільки від праці, а й від збігу обставин. Від того, як ти скористаєшся або не скористаєшся наданими шансами. На мою думку, кінцевий результат говорить за себе, а це, мабуть, означає, що інакше й не могло бути. Вважаю, що напрацював на те, що маю сьогодні.

Коли не секрет, скажіть, як часто спілкуєтеся з Олегом Федорчуком – по суті, головним тренером у Вашій кар’єрі?

Ваша оцінка правильна: Олег Вікторович підхопив мене у найскладніший період кар’єри. Завдяки йому я опинився в «Олександрії». Коли грав у «Енергії», ми постійно були на контакті, сьогодні вже ні, на що є об’єктивна причина: у нього вистачає клопотів у своїй команді.

Як ставитеся до думки деяких фахівців, що, місце правого вінгера – не оптимальне для Вас? Мовляв, Ви були б ефективніші в амплуа відтягнутого форварда – центрального атакувального хава.

У «Колосі» я грав центрфорварда, проте зрозумів, що не маю достатніх габаритів. Сьогоднішнє своє місце на полі я не вважаю позицією вінгера, на мою думку, я – відтягнутий нападник із флангу. Мої функції багато в чому залежать від конкретних ігрових епізодів. Припустімо, якщо ми атакуємо, я форвард. Або так: я граю на фланзі, лівому чи правому, наші крайки – Андрій Цуриков ліворуч, Павло Пашаєв або Станіслав Микицей праворуч – атакують по своєму краю, звільняючи мені місце в центральній лінії.

Дивлячись за Вашою грою, інколи виникає відчуття, буцімто Вам не вистачає швидкості. Вочевидь, це відчуття зумовлює те, що Ви любите потримати м’яч, «повозитися» з ним. Парадокс у тому, що такі дії, як можна здогадатися, не дуже подобаються Володимиру Шарану.

Це неправильне розуміння, хоч я усвідомлюю, чому воно виникає. Насправді Володимир Богданович вимагає від нас брати ініціативу на себе, зокрема, демонструвати дриблінг. Я розумію, що найкраще твою швидкість видно, коли йде довга подача, ти відриваєшся і мчиш за м’ячем. Але насправді швидкість можна продемонструвати в різних епізодах. Приклад: іде подача з краю на твого партнера, в той час коли ти підтримуєш атаку, біжучи своєю зоною поля. Також наявність швидкості показують контратаки суперника – тоді видно, чи можеш ти вчасно повернутися на свою половину поля.

Про приємне – відпустку: Ви обрали доволі екстремальний спосіб, поїхавши на «безлюдний острів», який об’їздили на мотоциклі (чи мопеді). До Вас серед наших футболістів у такому були помічені хіба що Олександр Шовковський та Євген Левченко!

Те, що це було небезпечно, я усвідомив постфактум. По-перше, специфіка трафіку в Шрі-Ланці – там багато хаосу. По-друге, я вперше в житті їздив на такому виді транспорту, як скутер, треба було призвичаїтися.

Наскільки подобається жити в Олександрії?

Мені комфортно в місті, де я живу. З одного боку, мої думки цілком присвячені тренувальному процесу, більшу частину часу проводжу на базі. З другого – від Олександрії недалеко до мого рідного Києва, куди я їжджу майже щотижня.

Наостанок традиційне в таку пору року запитання: де проведете Новий рік і Різдво?

Не знаю. Думаю, і за день до 31 числа не буду знати. Скоріше за все, проведу час із сім’єю. Іншої конкретики немає.

Теги

Анонс

Олександрія
00:00
31/07/2019
КСК Ніка, Олександрія
Шахтар